ДПТНЗ "Сарненський професійний аграрний ліцей"

Історія створення та діяльності ДПТНЗ "Сарненський професійний аграрний ліцей"

На Сарненщині історія професійно-технічної освіти розпочалася в зв”язку з відкриттям залізничної станції Сарни в 1885 році. Спочатку це була невеличка станція, майже полустанок, а потім, коли спорудили локомотивне депо з поворотним кругом, у якому стали ремонтувати паровози, відкрилися майстерні та інші допоміжні служби, виникла потреба готувати необхідні кадри: стрілочників, олядачів вагонів, складачів поїздів, слюсарів ,токарів, ковалів, столярів тощо. Тому в 1902 році було відкрито Сарненське двокласне залізничне училище.

Не тільки залізничному транспорту, а й сільському господарству потрібні були кваліфіковані працівники. Отже, у 1903 році відкрилося Сарненське двокласне сільськогосподарське училище, у якому працювало 7 вчителів та навчалося 353 учні: 210 хлопчиків та 143 дівчинки (ці дані зафіксовано в “Пам’ятній книзі дирекції народних училищ Волинської губернії”).

Необхідність у кваліфікованих робітниках та спеціалістах для господарства підтверджується тим фактом, що і за часів Російської імперії, Польщі та радянської влади на території Рівненщини, в тому числі й Сарненщини, завжди функціонувала система професійно-технічної освіти: при царизмі в Сарнах діяли два професійно-технічних училища – залізничне та сільськогосподарське; за часів Польщі – школа рольнича (рільнича); за часів радянської влади – теж сільськогосподарське та залізничне училища; в наш незалежний для України час – сільськогосподарський професійний ліцей.

Від школи рільничої до професійного ліцею

За часів Польщі в Сарнах діяла школа рольнича (рільнича), яка протягом трьох років готувала агрономів для роботи в поміщицьких садибах – маєтках та фільварках (господарствах). Функціонувала вона у період 1936-1939 років.

Один із випускників цієї школи Кузьмінський Іван Володимирович залишив свої спогади про неї. Навчання в цій школі було платне – 100 золотих у місяць, а це на ті часи майже вартість однієї корови. Тому навчатися тут мали лише діти заможних людей, при чому приймали до неї лише дітей поляків. Навчальний процес відбувався за таким розпорядком: з 6 години ранку і до 6 години вечора учні працювали в господарстві школи, а вечорами при гасових лампах по 2 години вивчали в класі рільництво, рослинництво, городництво , тваринництво, переробку молочних продуктів, овочів, олійних культур тощо.

Учні рільничої школи виконували цілу низку сільськогосподарських робіт: заготівля і вивезення органічних добрив, а також заготівля дров для опалення, сівба зернових, садіння овочів та ягідників, прополювання овочевих культур і льону, заготівля сіна і силосу, збирання урожаю, скиртування соломи та сіна, обмолот зернових та олійних культур, збирання льону, його обмолот, розстелення і переробка, догляд за садом (9гектарів), ягідником (4 гектари), пасічним господарством (76 вуликів, тобто 145 сімей бджіл). Учні також доглядали 20 пар коней, 186 голів великої рогатої худоби 376 овечок та 59 голів свиней.

Крім того, учні солили і квасили на зиму овочі, сушили ягоди і фрукти, солили сало, м”ясо, рибу, гриби, масло, сир. Завозили взимку лід у холодильники – переробляли молоко на сметану, масло і сир, пекли хліб і готували по черзі страви в їдальні.

Це була трьохрічна дійсно трудова школа. Навчально-виробнича база школи рільничої складалася з двоповерхового навчально-побутового корпусу, складських приміщень, холодильного господарства, тваринницької ферми, молокопереробного пункту, набору сільськогосподарських машин для кінної тяги, силосних колодязів. Школа також мала 350 гектарів рільничої землі, з розрахунку по 10 гектарів на кожного учня , 375 гектарів пасовищ та сінокосів, теж з розрахунку по 11 гектарів на кожного учня.

Школа рольнича здійснила лише один випуск 35 агрономів у 1939 році, тому що 17 вересня 1939 року Західна Україна ввійшла до складу на той час радянської України.

На базі польської школи рільничої в 1944 році була заснована Сарненська професійна школа механізації сільського господарства по підготовці кадрів для села. У 1944 році школу механізації сільського господарства очолював Шестопалов Д.М. (він же й організував Сарненську школу механізаторів); з 1947 по 1952 рік – директор Єфремов Г.А.; з 1953 по 1956 рік – директор Гонтар П.Н.; з 1956 по 1961 рік – директор Ятель В.І; з 1962 по 1966 рік – директор Сімейко М.М.; з 1966 по 1981 рік – директор Ратич П.Т.; з 1981 року і по нині Захожий О.С.

Наприкінці 1947 року школа механізації сільського господарства мала лише два ходових трактори (ХТЗ-НАТ і У-2), один

трактор для практичних занять, одну автомашину ГАЗ-АА і один неходовий автомобіль “Додж”. А вже у 1956 році в училищі було 10 тракторів різних марок: 5 самохідних комбайнів, 2 причіпних комбайнів. Значно збільшилася кількість різноманітного сільгоспреманенту (плуги, сівалки, борони і т.п.). У 1985 році в училищі нараховувалось тракторів різних марок - 31 штук, комбайнів зернових 9 штук, автомобілів – 19 штук, машин для збирання технічних культур – 10 штук та інша техніка.

Таким чином історія назв сучасного Сарненського сільськогосподарського професійного ліцею довготоривала і різноманітна:

1903 рік – двокласне сільськогосподарське училище;
1936 рік – польська трирічна школа рольнича (рільнича), яка готувала агрономів;
1944 рік – школа механізації сільського господарства;
1955 рік – РУМ с/г (ремісниче училище механізації сільського господарства);
1961 рік – сільське професійно-технічне училище №1;
1969-1998 роки – середнє професійно-технічне училище №21;
1998 рік - професійно-технічне училище №21;
2002 рік – сільськогосподарський професійний ліцей.

Середнім за освітою учнів училище стало першим на Рівненщині в 1969 році.

В історію професійно-технічної освіти України сучасний Сарненський сільськогосподарський професійний ліцей увійшов не своєю зміною назв і нумерацій, а своєю суттю, важливою роллю у підготовці кадрів для працівників сільського господарства. По-перше, воно саме старіше сільськогосподарське училище не тільки на Рівненщині, яке готувало кадри для села з усіх районів області, а й друге по “стажу і віку” на Україні. Перше земське сільськогосподарське училище з трирічним стажем навчання було відкрито в Херсоні у 1874 році, перша на Рівненщині Городецька сільськогосподарсько школа заснована в 1919 році. По-друге, училище першим у Рівненській області у 1969 році перейшло в категорію середніх профтехучилищ. По-третє, як училище, зі стін якого вийшло вісім Героїв Соціалістичної Праці. Ось їх імена:

Кондратюк Олександра Пилипівна – доярка колгоспу ”Україна” Млинівського (нині Демидівського) району – закінчила училище в 1951 році. Звання Героя присвоєно в 1973 році.
Занозовський Олександр Давидович – комбайнер колгоспу “50 років Жовтня” Сарненського району – закінчив училище в 1956 році. Звання Героя присвоєно в 1966 році.
Аврамишин Корній Семенович – механізатор колгоспу “Ленінський шлях” Дубровицького району – закінчив училище в 1951році. Звання Героя присвоєно в 1958 році.
Гребень Володимир Григорович – механізатор колгоспу ім.. Шевченка Володимирецького району – закінчив училище в 1954 році. Звання Героя присвоєно в 1966 році.
Солтис Микола Федорович – механізатор колгоспу “Україна” Здолбунівського району – закінчив училище в 1951 році. Звання Героя присвоєно в 1966 році.
Новак Іван Платонович – механізатор колгоспу ім.. Кірова Острозького району – закінчив училище в 1952 році. Звання Героя присвоєно в 1971 році.
Олієвський Андрій Сергійович – бригадир тракторної бригади колгоспу “Маяк” Радивилівського району – закінчив училище в 1950 році. Звання Героя присвоєно в 1971 році.
Данилюк Олексій Мусійович – бригадир тракторної бригади колгоспу ім.. Жданова Гощанського району – закінчив училище в 1956 році. Звання Героя присвоєно в 1973 році.

За весь період функціонування Сарненський сільськогосподарський професійний ліцей підготував близько 3700 спеціалістів народного господарства. З 1959 року і по наш час училище також готує водіїв для Збройних сил України, в яких підготовлено 6820 чоловік. Не дивно, що випускників Сарненського училища можна зустріти майже в усіх сільських господарствах не лише Рівненщини. Адже в минулому, як це було сказано, перше і довгий час єдине в області училище, на той час – школа механізації сільського господарства, яке готувало кадри механізаторів для сільського господарства. Наприклад, тільки в одній тракторній бригаді колишнього колгоспу “Радянська Україна” Сарненського району 50% механізаторів – це колишні випускники училища – 44 чоловіка. Зверніть також увагу на адреси місця проживання восьми Героїв Соціалістичної Праці.

На зміну батькам і матерям, які закінчили училище в минулому, приходять їх сини і доньки. Так, в училищі навчався син Героя Соціалістичної Праці О.Д. Занозовського – Іван, син відомого механізатора Кобринчука – Леонід, та ін. Подібних прикладів – багато. До речі, Герой Соціалістичної Праці К.С. Аврамишин деякий час (до виходу на пенсію) трудився в своєму рідному училищі, передаючи свій багатющий досвід праці молодим, як майстер виробничого навчання.

Крім восьми Героїв Соціалістичної Праці майже 300 випускників ліцею нагороджені урядовими нагородами. Серед них Іллюк Володимир Петрович, Васильчик Іван Кіндратович, Кобринчук Григорій Федорович, Кичан Іван Трохимович, Мельник Кіндрат Олександрович, Дуць Петро Григорович, Ярута Микола Володимирович, Бо ярчук Михайло Григорович та багато інших.

Занятт

Сучасність ліцею

У 90-х роках контингент учнів становив більше 800 чоловік; училище продовжувало підготовку фахівців для сільського господарства, а також водіїв для Збройних сил України.

Відповідно рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 23квітня 1991 року №69 на досить солідній частині навчально-виробничої бази училища було відкрито Сарненське педагогічне училище (нині коледж). Для його функціонування передається навчальний корпус на 600 навчальних місць, актовий зал, їдальня, спортзал, стрілецькій тир, два триповерхових гуртожитки на 200 спальних місць кожен.

Щоб продовжити свою життєдіяльність, в ліцеї, розпочато будівництво лабораторно-побутового корпусу загальною площею 3184 метрів квадратних із складськими приміщеннями площею 109 метрів квадратних, завершується обладнання актової зали.

Власними силами ліцей здійснив покрівлю лабораторно-побутового корпусу, який на даний час готовий не менш як на 70%.

Тепер Сарненський сільськогосподарський професійний ліцей готує кваліфікованих робітників сільськогосподарських професій: тракторист-машиніст; слюсар з ремонту автомобілів, сільськогосподарських машин та устаткування; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, операторів комп’ютерного набору.

Особливістю учнівського контингенту є те, що в основному це учні з малозабезпечених і багатодітних сімей. Майже всі вони з семи радіаційно забруднених районів Рівненщини.

Навчання і виховання учнів здійснюють 58 педагогічних працівників, в тому числі 26 викладачів, 28 майстрів виробничого навчання, 2 вихователі і 2 керівника гуртків. З числа педагогічних працівників 10 чоловік “Відмінник народної освіти України” 7 чоловік – викладачі-методисти, 5 чоловік – старші викладачі і 10 чоловік – майстри виробничого навчання 1 категорії.

Педагогічний колектив ліцею прагне:
- на високому рівні здійснювати свою професійну діяльність, забезпечувати умови для виконання учнями навчальних планів і програм на рівні державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;
- настановами і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі, національної свідомості, правди, справедливості, патріотизму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;
- виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних і історичних цінностей України, державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до навколишнього середовища;
- готуватися до свідомого життя в дусі взаємопорозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
- захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, запобігати шкідливим звичкам;
- додержуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів.

Сьогодні до послуг учнів – 17 навчальних кабінетів для теоретичного навчання, 6 лабораторій, 5 майстерень, навчальний полігон, на якому знаходиться 18 тракторів різних марок, 4 зернових комбайнів, 12 автомобілів, необхідна сільськогосподарська техніка, учбовий полігон, автодром, трактодром та ін.

Має ліцей гуртожиток на 240 спальних місць, бібліотеку з фондом 20000 екземплярів, свій власний музей «Історія краю й ліцею”, експонати якого розміщені в 3-х кімнатах, спортивну
площадку, тощо.

Навчальне господарство ліцею розташоване на 334 гектарах (284 гектари власного навчального господарства і 50 гектарів орендованої землі у Сарненської науково-дослідної станції). На його землях в основному вирощуються такі культури, як картопля, жито, овес, ячмінь тощо.

Учні Сарненського сільськогосподарського професійного ліцею починаючи з 1973 року, не раз завойовували призові місця на республіканських і обласних конкурсах кращого з професії серед учнів сільськогосподарських професійно-технічних училищ України. З 1973 року по 1978 роки команди училища посідали призові місця, а в 1973 і в 1977 роках – перші місця. У 1974 році такий конкурс на кращого орача проводився на базі училища

Тоді, у 1974 році, на базі Сарненського ліцею проводився третій республіканський конкурс на кращого плугатаря, (орача). Механізатори – учні Анатолій Попач і Марія Романчик зайняли серед плугатарів переможців відповідно 3 і 4 місце. На ІІ Республіканському конкурсі (1983 року) професійної майстерності молодих електромонтерів сільської електрифікації та зв”язку перше місце посів учень Юрій Пригарський.

За 10 років спортсмени-учні Сарнеського сільськогосподарського професійного ліцею завоювали 42 призових кубки. Багатоборці зайняли перше місце в обласній і Республіканських спартакіадах сільськогосподарських професійно-технічних училищ у 1981 році. Деякі випускники ліцею стали видатними спортсменами України. Серед них гравець футбольної команди м. Рівне, майстер спорту Григорій Шаламай; чемпіон України, майстер спорту Петро Коток; майстер спорту з легкої атлетики Сергій Опально та інші.

Дозвілля і відпочинок учнів сприяють успішному навчанню і оволодіванню професії. До послуг вихованців бібліотека ліцею з читацьким залом, побутові кімнати, гуртки художньої самодіяльності: фольклорний, духових інструментів, гармоністів, художнього читання, вокально-інструментальний ансамбль. Функціонують також спортивні секції: з важкої і легкої атлетики, шахів. Ліцей було нагороджено дипломом Всесвітнього організаційного комітету за активну участь у Всесвітньому огляді самодіяльної художньої творчості, присвяченої 40-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

У 2001 році разом з Мирогощанським аграрним коледжом створено навчальний комплекс “Агротехнічна освіта”, в якому мають змогу продовжувати навчання учні, які закінчили ліцей з високим рівнем навчальних досягнень.

У 2003 році організовано обласний навчально-методичний центр з вивчення нової сільськогосподарської техніки.

Трудовий колектив ліцею сповнений стремлінь до дальшого зміцнення матеріально-технічної бази для здійснення підготовки конкурентно спроможних робітничих кадрів на ринку праці